Пам’ятай про Крути!

Категорії розділу

МІЖНАРОДНІ [35]
УКРАЇНА [68]
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА [37]
КРИВОРІЗЬКІ [43]
МАКУЛЬАН [8]
ГАРНІЗОН [8]
ВІЙСЬКОВІ [55]
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [132]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Логін:
Пароль:
Головна » 2012 » Грудень » 28 » Пам'яті славного степового отамана Григорія Іванова (Тишаніна)
14:37
Пам'яті славного степового отамана Григорія Іванова (Тишаніна)
Пам'яті славного степового отамана Григорія Іванова (Тишаніна)*, загиблого 23 грудня 1921 року у нерівному бою з червоноармійцями та чекістами поблизу села Широкого на Криворіжжі.

ОСТАННІЙ ДЕНЬ
ПОВСТАНСЬКОГО ОТАМАНА

Женуть, женуть нас звідусюди.
Цькують, мов загнаних вовків.
Спочинку вже ніде не буде,
А у могилі – й поготів.

Шкода, мій друже, не збулося,
Чого ми прагли у борні.
Налите зібране колосся –
Та голод бродить по стерні.

Чи бракувало нам відваги?
Чи, може, наш народ осліп,
Коли під більшовицькі стяги
Останній ніс він з поля сніп.

Чи може в нас така вже доля:
Одним – горіти в темноті,
А іншим – попелом в стодолі
Всівати голові пусті.

Женуть, женуть нас звідусюди.
Цькують, мов загнаних вовків.
Спочинку вже ніде не буде,
А у могилі – й поготів.

Грудень 2003 р.
____________________________
* Григорій Іванов (Тишанін) – один з видатних ватажків селянського повстанського руху 1919-1921 рр., отаман. (Окрім Григорія Іванова в числі повстанських отаманів історики називають також його братів –Іллю та Федора Іванових). Сформований Івановим полк у триста шабель, двісті багнетів та «триста п’ятдесят русаків зі штилями, косами та вилами» у травні – червні 1920 року влився до Олександрійської (Степової) дивізії під командуванням Степового-Блакитного, яка згодом рушила до Холодного Яру. У Степовій дивізії був начальником кавалерії. У складі дивізії бився з більшовицькими окупантами до пізньої осені 1920 року. Після вимушеної демобілізації Степової дивізії загін Іванова ще більше року продовжував самостійну боротьбу.
Як засвідчують більшовицькі зведення, загін активно діяв до кінця 1921 року. В одному з таких зведень зазначається: «Банда преследует главным образом срыв продналога и разрушение соввласти на местах». Іванов висилав у навколишні села агітаторів із закликом не здавати продовольчого податку і зі зброєю захищати свої права. Роблячи несподівані напади на села, івановці перш за все захоплювали сільради та військкомати, розстрілюючи комісарів, комуністів і червоних посадовців та знищуючи списки призовників і платників продподатку. В умовах лютого голоду, влаштованого українцям більшовиками, повстанці рятували таким чином від голодної смерті та безперервних мобілізацій до лав Червоної армії тисячі українських селян.
За даними криворізького історика Олександра Мельника, в умовах українського степу Іванов сповідував надзвичайно ефективну тактику дій зусиллями одного невеликого мобільного загону кіннотників (до 30 шабель), який за відповідним сигналом міг миттєво зібратися в будь-якому місці, блискавично виконати поставлене завдання й так само блискавично розчинитися серед місцевого населення. Для цього по селах діяла розгалужена підпільна мережа і майже в кожному селі івановці тримали свою залогу.
Намагаючись знешкодити повстанську мережу, більшовицький окупаційний режим активно використовував так званий інститут заручництва – захопивши в заручники 15-20 найавторитетніших мешканців села, під загрозою їх розстрілу від селян вимагали негайної видачі місцезнаходження Іванова та місць базування його загону. До честі селян, своїх захисників вони жодного разу не видали. Та все ж українське повстанство, як і все селянство загалом, були приречені на неминучу поразку, адже надто вже нерівними були військові сили народних месників і червоної орди, яка захопила Україну.
Об’єднавши зусилля кількох військових частин і підрозділів ЧК, які робили свою чорну справу на Криворіжжі, більшовики фактично влаштували івановцям справжнє полювання на зразок облави на вовків. Як зазначається в одному з чекістських зведень, «после того как Военный Совет Украины объединил всю работу военных частей 15-й и 25-й дивизий, действовавших в этих районах, и ЧК, банда Иванова была уничтожена: из 120 сабель остался небольшой осколок в 15 – 8 чел., а сам ИВАНОВ убит».
Славний отаман загинув у нерівному бою з червоноармійцями та чекістами поблизу с. Широкого 23 грудня 1921 року. А повстанські загони на чолі з отаманами на прізвище Іванов ще майже протягом року продовжували діяти.

/ Стецюк Володимир. Повстання. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011 /
http://kr2012.com/
Категорія: КРИВОРІЗЬКІ | Переглядів: 431 | Додав: zampolit | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Календар

«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту