Деякі журналісти у гонитві за сенсацією навіть повідомляли про штурм
"афганцями" Верховної Ради. Сьогодні пристрасті дещо охололи і тому
можна сподіватись на тверезу оцінку цих подій.
Очевидно, що ніякого штурму парламенту не було.
У людей, які взяли участь у цій акції, відбувся короткочасний сплеск
емоцій викликаний тим, що влада намагалась відібрати у ветеранів навіть
ті крихти, які передбачені законом як компенсація за участь у бойових
діях та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
І саме головне, що
все це відбувається тоді, коли в Україні міліонери стають мільярдерами,
а бідні ще біднішими. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що
рішення про позбавлення ветеранів пільг було не виваженим і не
обґрунтованим.
А взагалі, на фоні загального зубожіння і
безпідставного збагачення олігархів, досить ризиковано вступати в
конфлікт з людьми, які знають, що таке війна і вміють користуватись
зброєю.
Судячи з кількості бойових нагород, що прикрашали
уніформу учасників акції, можна зробити висновок, що отримали вони їх не
на військових навчаннях, а за участь у реальних бойових діях.
Серед мітингувальників було досить багато молодих людей в уніформі. Були
і ті, кому сьогодні уже за 50 і не виключено, що серед них могли бути і
безпосередні учасники штурму палацу Аміна, а він був значно краще
укріплений ніж Верховна Рада і охоронявся набагато краще підготовленими
бійцями ніж ті, які охороняють український парламент.
У зв’язку з цим можна зробити досить простий висновок: якби
перед учасниками цієї акції стояло завдання взяти штурмом Верховну
Раду, то можна не сумніватись, що воно було б виконане. Очевидно, що
такої цілі учасники мітингу перед собою не ставили.[виділення порталу]
Але чи означає це, що представникам нинішньої влади нічого не загрожує і
вони можуть спокійно втілювати в життя будь-які реформи?
Звичайно, що це далеко не так. Будь-яка реформа має бути виваженою і
обґрунтованою. В іншому випадку, вона може призвести до соціальних
потрясінь і мати непередбачувані наслідки.
Варто звернути увагу
і на те, що в акції протесту, крім ветеранів Афганістану, взяли участь і
члени всеукраїнської громадської організації ветеранів
повітрянодесантних військ "Ніхто крім нас".
Загальновідомим є
те, що військовослужбовці повітрянодесантних військ у свій час складали
еліту Збройних Сил СРСР. Особовий склад цього роду військ пройшов
відповідну розвідувально-диверсійну підготовку та володіє методами
ведення війни на чужій території.
Серед інших родів військ десантники відрізняються високою дисципліною і організованістю.
Таким чином можна стверджувати, що це досить серйозна сила і при правильному підході може бути використана як на благо так і на шкоду нашій державі.[виділення порталу]
На фоні масового незадоволення та при наявності злої волі досить просто
знайти людей, які з тих чи інших причин можуть взяти участь у акціях по
дестабілізації ситуації в країні, що може поставити під загрозу не лише
мир і спокій наших громадян, але і сам факт існування України як
незалежної держави.
Це досить песимістичний прогноз, але така
загроза реально існує і тому не можна її залишати поза увагою. У зв’язку
з цим держава має відповідально підійти до вирішення питань соціального
забезпечення учасників бойових дій. Тут має бути серйозний і виважений
підхід.
Дехто стверджує, що Україна не воювала в Афганістані і
то була не наша війна, а тому проблеми "афганців" – це не наші проблеми.
Таке твердження не витримує жодної критики.
У свій час Україна
входила до складу СРСР, і частина військовослужбовців, що призивалась з
території України, брала безпосередню участь у бойових діях на
території ДРА.
Саме тому то була і наша війна. І сьогодні нам
пред’явлено власний рахунок за участь у тій війні. Це і сироти, і вдови,
і престарілі батьки, які на цій війні втратили своїх дітей і тому не
можуть розраховувати на їх підтримку в похилому віці.
Всі
ці люди є громадянами незалежної України і тому наша держава
зобов’язана подбати про них. Тоді це буде гарним прикладом і для тих
військовослужбовців, які сьогодні виконують спеціальні військові місії
за межами України. [виділення порталу]
У зв’язку з цим мова може йти не про позбавлення пільг певної категорії
громадян України, а про реформу всієї системи соціального забезпечення,
в тому числі, і соціального захисту військовослужбовців та їх сімей.
При здійснені такої реформи було б доцільно переглянути саму систему
пільг. Не секрет, що в Україні досить багато людей, які незаслужено
користуються пільгами учасників бойових дій чи ліквідаторів аварії на
ЧАЕС.
Можливо варто запровадити систему адресної фінансової допомоги людям, які дійсно мають у тому потребу.
Через Міністерство оборони досить легко встановити, хто, де і в яких
операціях брав участь і у зв’язку з цим визначити розмір компенсації.
При цьому держава має подбати і про сім’ї тих, хто загинув при виконанні
військового обов’язку.
Крім того, враховуючи значний життєвий і
бойовий досвід ветеранів, потрібно було б більш активно залучати їх до
військово-патріотичного виховання молоді, військовослужбовців строкової
служби та курсантів вищих військових навчальних закладів.
Ветерани, які брали участь у реальних бойових діях, як ніхто інший
можуть внести свій посильний вклад у розбудову української армії.
Очевидно, що незалежній Україні потрібна сильна і боєздатна армія, яка у
будь-який час зможе захистити і державу, і народ.
Разом з
тим слід сподіватись, що військовослужбовець тільки тоді буде добре
виконувати покладений на нього обов’язок, коли буде впевненим у тому, що
і держава надасть йому необхідну допомогу, якщо у цьому виникне
потреба.
Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, член Спілки офіцерів України, для УП