Пам’ятай про Крути!

Категорії розділу

МІЖНАРОДНІ [35]
УКРАЇНА [68]
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА [37]
КРИВОРІЗЬКІ [43]
МАКУЛЬАН [8]
ГАРНІЗОН [8]
ВІЙСЬКОВІ [55]
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [132]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Логін:
Пароль:
Головна » 2009 » Березень » 19 » Заява Української патріотичної асамблеї з приводу фінансово-економічної кризи в Україні
21:15
Заява Української патріотичної асамблеї з приводу фінансово-економічної кризи в Україні
Повідомлення

Відчуваючи потребу координації зусиль української патріотичної громадськості задля вирішення актуальних питань, які постають перед українським суспільством, заявляємо про створення Української Патріотичної Асамблеї при Українській Всесвітній Координаційній Раді.
Українська Патріотична Асамблея – це дискусійний майданчик, де громадяни України та закордонні українці задля захисту національних інтересів можуть висловити свою думку або запропонувати свій план щодо виходу з тієї чи іншої кризової ситуації, в яку час від часу з вини недосвідчених політиків потрапляє наша держава.
Асамблея – це скоординовані зусилля відомих, авторитетних членів нашого суспільства,
Асамблея – це аргументована експертна думка досвідчених вчених, діячів культури та мистецтва,
Асамблея – це спільне бажання перетворити Україну в сучасну, високорозвинуту, багату, демократичну європейську державу.

Громадська ініціатива: Українська Патріотична Асамблея об’єднує громадян навколо завдання систематично висловлювати у відповідних заявах погляди щодо вирішення найважливіших питань в житті українського суспільства та української Держави.
До Асамблеї можуть належати безпартійні, а також керівники й рядові члени громадських та політичних організацій України.
17 березня 2009 року в Будинку вчителя (в Будинку Центральної Ради) відбулося друге засідання Української Патріотичної Асамблеї, на якому була схвалена Заява щодо фінансово-економічної кризи в Україні. Заяву оприлюднив доктор економічних наук Володимир Черняк. В обговоренні взяли участь Ігор Юхновський, Микола Поровський, Євген Гірник, Михайло Швайка та ін. Заяву підписали: Дмитро Павличко, Володимир Черняк, Микола Бідзіля, Микола Бойко, Євген Гірник, Володимир Губа, Іван Драч, Сергій Жижко, Микола Жулинський, Іван Заєць, Андрій Ільєнко, Ольга Кобець, Анатолій Ковальчук, Олександр Лалак, Ігор Лісодід, Левко Лук’яненко, Віталій Матяш, Андрій Новак, Валентин Олійник, Олег Олійник, Наталя Осьмак, Вадим Павлов, Дмитро Пилипчук, Микола Поровський, Михайло Ратушний, Володимир Сергійчук, Кирило Стеценко, Роланд Франко, Віталій Чернявський, Михайло Швайка, Ігор Юхновський, Микола Яковина.
На засіданні головним координатором Української Патріотичної Асамблеї обрано Михайла Ратушного.

Секретар Української патріотичної Асамблеї
Ольга Кобець

_________________________________________________________________

Заява
Української патріотичної асамблеї
з приводу фінансово-економічної кризи в Україні

Глибоку тривогу викликає той факт, що Україна опинилася на першому місці у світі за темпами падіння виробництва, за темпами зростання цін і за темпами падіння національної валюти. Як правило, буває щось одне: або падіння виробництва, або зростання цін. Коли ці два процеси відбуваються одночасно і плюс до цього відбувається обвал національної валюти, то виводити економіку з такого стрімкого піке надзвичайно важко: потрібен досвідчений пілот і консолідований екіпаж.
В Україні зустрілися світова фінансова криза і внутрішня фінансово-економічна і політична криза. Тому Україна виявилася такою вразливою для кризових явищ. Відбувається перманентне наростання ризиків, пов’язаних з поглибленням кризи. На цей процес впливають як стагнація економіки, так і макроекономічні та валютно-фінансові дисбаланси.
Існує достатньо підстав для висновку, що основні ризики, загрози і виклики для України зараз такі: загроза дефолту, наростання кризи ліквідності і втрати стабільності банківською системою, нестабільність курсу гривні у зв’язку з дисбалансом попиту і пропозиції на валютному ринку, утруднення фінансування бюджетних видатків у зв’язку із значним падінням макроекономічних показників, затягування боргового зашморгу на шиї економіки, наростання хвилі банкрутств, подальша депресія економіки у зв’язку з різким звуженням зовнішніх ринків збуту і падінням попиту на внутрішньому ринку, поглиблення інвестиційної кризи, зростання безробіття, зниження рівня добробуту і збільшення масштабів бідності.
Ймовірним стає наступний сценарій розвитку подій. У зв’язку з невпинним зниженням якості життя та зростанням соціальної напруженості, з одного боку, та перманентною втратою дієвості політики держави через глибоку політичну кризу та розбалансування діяльності гілок влади, можлива помітна делегітимізація влади. Неефективність заходів щодо подолання кризових явищ може дати поштовх процесу десинхронізації кризи в Україні із світовою кризою. Це означає, що тоді, коли світ почне виходити з кризи, Україна може і далі втягуватись у тривалу смугу економічної стагнації, наслідком чого може стати поетапна втрата економічного і політичного суверенітету – тобто зникнення України як держави.
Можливість розвитку подій за таким сценарієм піднімає питання про розробку та реалізацію адекватної, ефективної і перспективної політики виходу з кризи на рівень національної безпеки держави. Здатність усвідомити цей основоположний і фундаментальний факт та адекватно реагувати на нього, є критерієм українськості влади. Можливість втрати керованості національною економікою в контексті кризи дає підстави сформулювати питання по-гамлетовськи: бути чи не бути?
В той час, коли фактично відбувається процес руйнації економіки, влада не має навіть чітко розробленого плану дій і реагує на кризу імпульсивно і спорадично, допускаючи багато помилок і роблячи багато дурниць.
Основною причиною виникнення кризи і її поглиблення є дефолт відповідальності у комерційних банків, Національного банку і уряду. Криза є свідченням провалу державними регуляторами своєї роботи.
Великої шкоди Україні завдала бездумна доларизація. Кредитні ресурси, призначені для кредитування народного господарства, перетворені в долари, які знаходяться на руках у населення. В обігові України знаходиться близько 90 млрд. доларів. На таку суму Україна подарувала США емісійний доход. НБУ дозволив комерційним банкам надавати кредити в доларах, через які не лише автомобілісти, а й інші верстви населення не можуть вибратись з кредитної кабали.
Ми вимагаємо від влади ефективної антикризової політики, адекватних рішень і системних дій. Навіть деякі правильні, але несистемні і запізнілі заходи Національного банку та уряду не дають належного ефекту.
Відсутність узгодженості дій всіх гілок влади щодо протидії кризі є проявом того факту, що влада не виконує своїх обов’язків. Ми вимагаємо від всіх гілок влади розробити чітко окреслену програму антикризових дій і почати успішно її реалізовувати.
Це стане запорукою запобігання неконтрольованого розвитку ситуації в економіці і забезпечення адекватності економічної політики ситуації, можливостям та перспективам розвитку національної економіки.

Програма антикризових дій повинна, на наш погляд, містити наступні складові:

І. Макроекономічна стабілізація:
А) зміцнення національної грошової одиниці – гривні – через повну заборону ведення банківських операцій в іноземних валютах (кредити, депозити, страхування…) на території України. Згадані операції проводити лише в гривні, окрім зовнішньоекономічних операцій. Заборонити ведення господарсько-торгівельних розрахунків та операцій в іноземних валютах на території України. Згадані операції проводити лише в гривні, окрім зовнішньоекономічних операцій. Ліквідувати «обмінні пункти». Обмін валют проводити лише у відділеннях банків, в аеропортах, на вокзалах та в готелях.
Б) стабілізація банківської системи – через державне управління проблемними банками тимчасовими адміністраціями НБУ. Через націоналізацію де-факто збанкрутілих українських банків до державних Ощадбанку і Укрексімбанку. Через укрупнення малих українських банків на 2-3 крупні;
В) оптимізація Державного бюджету – через скорочення витратної частини бюджету і зниження податкового навантаження та збільшення доходної частини завдяки децентралізації Зведеного бюджету та залучення до нього державних позик.
Г) утримання соціальних виплат – через неухильне дотримання соціальних статей Державного і місцевих бюджетів.
Д) мінімізація безробіття – через державне регулювання трудової міграції із проблемних галузей економіки у пріоритетні сектори державного виконання Антикризового Бюджету України.

ІІ. Акумулювання Антикризового Бюджету України:
А) виділення коштів із Державного бюджету – через виділення частини коштів із Спеціального та Загального фонду Державного бюджету України на «проведення антикризових заходів».
Б) залучення зовнішніх і внутрішніх позик – через процедуру державних зовнішніх і внутрішніх позик та позик на перспективні інвестиційні проекти під державні гарантії.
В) формування «Антикризового Фонду Олігархів» – через політико-правове стимулювання залучення коштів українських мільярдерів і мультимільйонерів на правах господарсько-правової співучасті у реалізації об’єктів Антикризового Бюджету України, з одночасною суспільною легітимізацією «набутих» за роки Незалежності капіталів найбагатшими людьми України.

ІІІ. Розподіл Антикризового Бюджету України за пріоритетними напрямками із забороною використання іноземних товарів і послуг при наявності вітчизняних:
А) аграрний сектор – не менше 50% Антикризового Бюджету України – як сектор, який виявився найбільш стійким у кризовий період, має найшвидшу економічну віддачу і найвищу вітчизняну конкурентноздатність на світовому ринку та водночас потребує великої кількості робочих рук у весняно-осінній період, який буде найкритичнішим у зростанні безробіття у промисловості.
Б) будівельний сектор – не менше 20 % Антикризового Бюджету України – як сектор (нежитлове, житлове, промислове, автодорожне і залізнодорожне будівництво…), що потребує великої кількості робочих місць різної кваліфікації. На 1 робоче місце забезпечує 7 робочих місць в інших галузях. Має досить швидку економічну віддачу та забезпечує виконання сучасних інфраструктурних потреб держави і виконання робіт з проведення Євро-2012. Водночас забезпечить замовлення для проблемних металургійної, хімічної, машинобудівної, енергетичної та ін. галузей національної економіки.
В) машинобудівний сектор – не менше 20% Антикризового Бюджету України – як сектор (приладо-, верстатобудування, кранобудування, тракторобудування, автомобілебудування, вагонобудування, суднобудування, літакобудування…), що потребує економічного порятунку та водночас забезпечить виконання робіт для перших двох пріоритетних секторів. Забезпечить замовлення для проблемних металургійної, хімічної, енергетичної, електротехнічної, електронної та ін. галузей національної економіки.
Г) інші сектори – не менше 10 % Антикризового Бюджету України – ті сектори, які є або суміжними з пріоритетними, або забезпечують розвиток інфраструктури та підвищення зайнятості в Україні.
_________________________________________
Заяву підписали: Дмитро Павличко, Володимир Черняк, Микола Бідзіля, Микола Бойко, Євген Гірник, Володимир Губа, Іван Драч, Сергій Жижко, Микола Жулинський, Іван Заєць, Андрій Ільєнко, Ольга Кобець, Анатолій Ковальчук, Олександр Лалак, Ігор Лісодід, Левко Лук’яненко, Віталій Матяш, Андрій Новак, Валентин Олійник, Олег Олійник, Наталя Осьмак, Вадим Павлов, Дмитро Пилипчук, Микола Поровський, Михайло Ратушний, Володимир Сергійчук, Кирило Стеценко, Роланд Франко, Віталій Чернявський, Михайло Швайка, Ігор Юхновський, Микола Яковина.

Категорія: ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО | Переглядів: 1059 | Додав: zampolit | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Календар

«  Березень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту