Під час ХХ з'їзду СОУ 17 квітня в актовій залі Центрального будинку офіцерів ЗС України неодноразово було підкреслено позицію українського офіцерства стосовно перебування на території України бази ЧФ РФ в Севастополі, - "російський флот до 2017 року повинен покинути територію України." Але тільки делегати з'їзду переступили поріг своїх домівок, як були шоковані несподіваним підписанням спільного документу між президентами Д.Мєдвєдєвим і В.Януковичем. Ми попросили прокоментувати підписання Харківської угоди Голову Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ Народного депутата ІІ скликання полковника В'ячеслав БІЛОУСА та відповісти на запитання Порталу українських офіцерів - СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ.

1. Керівництво України всіх рівнів підкреслює правомірність підписаних 21.04.2010 року в м. Харкові Угод по ЧФ РФ. Яка Ваша думка з цього приводу?

У відповідності ч.7 ст.17 Конституції України «На території України не допускаються розташування іноземних військових баз» . Пункт 14 Перехідних положень Конституції України, «Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України», на які посилаються «юристи», не може жодним чином слугувати аргументом на протиправну діяльність. Перехідні положення писались з метою юридично зафіксувати статус-КВО Чорноморського Флоту на території України, який перебуватиме до 2017 року, що передбачено угодою між Україною і Росією 1997 р. Багато хто з нас, членів СОУ, брав участь у прийнятті Конституції України 1996 року, тому стверджую що саме такий зміст п. 14 Перехідних положень закладений в Конституцію України. Саме Перехідних положень (які діють на певний час), на Перехідний період, на час перебування Чорноморського флоту до 2017 року. Всупереч ст.. 20 Закону України «Про міжнародні договори України» (Міжнародний договір України може бути пролонгований відповідно до умов, визначених самим міжнародним договором). "Угода між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 28 травня 1997 року чітко передбачає умови пролонгації в статті 25: "Настоящее Соглашение заключается на 20 лет, отсчитываемых с даты начала его временного применения. Срок действия Соглашения будет автоматически продлеваться на последующие пятилетние периоды, если ни одна из Сторон не уведомит письменно другую Сторону о прекращении действия Соглашения не позднее чем за один год до истечения срока его действия." Жодного слова про те, що подовження строку дії угоди може бути іншим, аніж автоматичним і строком на 5 років (за умови відсутності попередження про припинення дії угоди за рік до 28 травня 2017 року), немає в тексті базової угоди. Тобто, ніхто не мав прав, на пролонгацію перебування ЧФ- на 25 років. Таких прав собі не передбачила ні Росія, ні Україна. Ні в односторонньому порядку, ні за спільною згодою. Отже підписана угода суперечить Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України» і не може бути ратифікована Верховною Радою України.

2. Знову ж таки діюча влада наголошує, що угода є взаємовигідною для України і Росії. Чи так це?

Для Росії питання Чорноморської бази в Севастополі було і є надкритичним. Це зумовлено не тільки, і не стільки високою вартістю будівництва нової бази. Справа в тому, що на Чорноморському березі Росії практично відсутні такі місця, що географічно та стратегічно придатні для її розташування. Для України, а вірніше для великого олігархічного бізнесу Сходу, завжди залишалась критичною ціна на російський газ. Критичною з точки зору отримання прибутків В той же час потенційна вартість оренди об'єктів флоту складає 3-5 мільярдів доларів на рік. Це ті ж самі 30-50 мільярдів доларів за 10 років. Але, якщо б Україна наполегливо проводила політику щодо збільшення виплат за оренду бази, ми б отримали такий самий економічний ефект. Без продовження терміну перебування флоту на власній території. Живими грішми. А так - грошей як не було так і не буде. Крім того, що буде після закінчення 2019 року? Адже контракт по газу укладений на 10 років, а угода по флоту на 25 років. Отже може виникнути ситуація що газ за новими контрактами, а флот - за старою угодою до 2042 року? До цього необхідно додати вартість дач для вищого командування (в запасі та діючого ЧФ РФ), адже загальновідомо, що маяки не використовуються за своїм прямим призначенням керівництвом ЧФ, а виключно для відпочинку. Виключно важливим для російської сторони є те, що військовослужбовці ЧФ РФ, звільняючись з військової служби залишаються на постійне проживання в Україні – отримуючи громадянство України (маючи при цьому громадянство Росії), і звичайно отримують пенсійне забезпечення з бюджету України, та мають право обирати і бути обраними у всі органи державної влади в Україні. Для підтвердження наведених фактів надаю копію відповіді Генеральної Прокуратури України від 14.08.08

3. Яке значення має ЧФ РФ з військової точки зору?

Загально відомо що кораблі ЧФ РФ, як правило, побудовані в минулому столітті, і «замкнуті» в Чорному морі. А використовуються, напевне, як фактор «стримування» самостійності країн колишнього СРСР. І події в Грузії і в цілому на Кавказі підтверджують зазначене.

4. Які ще виклики та загрози для України має фактор ЧФ РФ в Криму?

- Базування Російського флоту в Україні робить нас заручниками Росії у випадку військових дій з третіми країнами.

- Базування флоту підвищує ризик терористичних проявів в Криму з огляду на останні події в Росії.

- Розміщення флоту є екологічною загрозою для унікальної природи півостріва.

5. Чому ж тоді Президент України В. Янукович підписав зазначену угоду?

Політика в демократичній країні зветься публічною саме тому, що державні рішення такої ваги приймаються виключно у публічний спосіб. З дотриманням усіх процедур та стандартів належного демократичного врядування. Чи був проект рішення оприлюднений до його прийняття?

Чи були проведенні консультації із зацікавленими сторонами?

Чи залучена громадськість до процесу обговорення та прийняття рішення?

Чи відповідає це рішення раніше задекларованим пріоритетам та планам? Хоча б таким, що пов'язанні з набуттям позаблокового статусу країни?

На ці питання і Спілка Офіцерів України хоче мати вмотивовані відповіді.

питання ставив полковник Петро ЛИСЕНКО
Портал українських офіцерів - СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ.