Пам’ятай про Крути!

Категорії розділу

МІЖНАРОДНІ [35]
УКРАЇНА [68]
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА [37]
КРИВОРІЗЬКІ [43]
МАКУЛЬАН [8]
ГАРНІЗОН [8]
ВІЙСЬКОВІ [55]
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [132]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Логін:
Пароль:
Головна » 2012 » Квітень » 13 » Воєнна організація і сектор безпеки України повинні функціонувати рівновіддалено від партідеологій.
22:53
Воєнна організація і сектор безпеки України повинні функціонувати рівновіддалено від партідеологій.

Чинна Воєнна доктрина вказує, що сьогодні основними причинами війн і воєнних конфліктів можуть стати економічні, політичні, територіальні, національно-етнічні, релігійні або інші суперечності, які державами не завжди розв'язуються безконфліктно. Тому Закон України «Про основи національної безпеки України» серед основних загроз національній безпеці, зокрема, у внутрішньополітичній сфері визначає:

  • порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконання законів України;
  • можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад; 
  • загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України; 
  • структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці;
Закон України «Про основи національної безпеки України»

Одним з основних чинників зміцнення державної політики з питань національної безпеки, через який більшою мірою держава стабілізує і зміцнює її, повинна стати загальнодержавна система патріотичного виховання молоді і, зокрема, молодого захисника Вітчизни. Тому, що саме через цей чинник держава може зміцнювати такі об’єкти національної безпеки, якими згідно Закону України «Про основи національної безпеки України» сьогодні є:
- людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;
- суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;
- держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Саме системний державний підхід до цієї важливої складової державного будівництва може створити стабільність і безперервність державної політики, яка б гарантувала у внутрішньополітичній сфері:

  • забезпечення неухильного додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист конституційного устрою, вдосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних підвалин суспільства; підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади;
  • створення дійових, у тому числі судових, механізмів захисту конституційних прав людини і основних свобод; 
  • забезпечення політичної стабільності, громадянського миру та взаєморозуміння в суспільстві, запобігання проявам екстремізму;
  • забезпечення прозорості в діяльності державних органів, прийнятті управлінських рішень, інформованості населення, зміцнення на цій основі його довіри до владних інститутів; 
  • створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування; 
  • формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот та розв'язання міжнаціональних суперечносте; 
  • забезпечення міжконфесійної стабільності та запобігання конфліктним загостренням на релігійній основі, недопущення протистояння різних церков, у тому числі щодо розподілу сфер впливу на території України;
Закон України «Про основи національної безпеки України»

Нажаль, патріотичне виховання молоді і молодого захисника Вітчизни, зокрема, в нашій країні сьогодні являє собою еклектичну конструкцію, сповнену суперечностей і позбавлену організуючих засад, яку неможна назвати системою.
Будь-яка людська діяльність оперує понятійними категоріями. Для успішної державотворчої діяльності мають бути окреслені чіткі національні символи, наповнені змістом спадковості надбання попередніх поколінь, змістом героїки і незламності духу нації. Це має бути основою державної політики. У противному разі державність постає примарою, яка ніколи не набуває тілесних форм.
Сучасна українська держава, не так творчо осягнувши, як мученицьки подолавши 20 літ свого незалежного існування, завдяки вадам державного проводу не набула належної своєї самобутності і визначення національної ідеї. Як за таких умов має формуватися духовний світ молодого українця, його віра в національні ідеали і готовність їх захищати та пронести через усе життя?
Офіційна освітня і виховна системи надають урізану інформацію про віковічну боротьбу українського народу за свою незалежність, про боротьбу проти соціального і національного гніту, про кращі приклади визнання світом українських досягнень у різних галузях життя.
До чого зводиться офіційне виховання почуття обов’язку захисту Батьківщини у підростаючого покоління, у громадян, що несуть військову службу, можна розглянути на прикладі функціонування військових формувань на території криворізького регіону Дніпропетровської області, що характерно для всієї південно-західної частини України.
Як відомо, українське законодавство визначає територіальний принцип дислокації військових формувань ЗСУ, військові формування, згідно законодавства, перебувають у тісній залежності від адміністрації місць їхньої дислокації. Військові підрозділи залучаються до проведення різного роду урочистих загальноміських подій. Проходячи уроки патріотичного виховання в межах військової частини на традиціях українських борців за незалежність, молоді воїни, потрапляючи в міське життя за межами військової частини, опиняються ніби в іншій державі. Виявляється, міська влада дотримується інших ідеологічних цінностей. Саме такі заходи далеко не в позитивний спосіб значною мірою формують практичне ставлення молодої людини до національних символів, традицій та героїки минувшини.
Криворізька міська влада, так само, як і обласна, на загальноміському рівні проводить святкування, пов’язані лише з подіями Великої Вітчизняної війни. Майже цілком ігноруються дати, пов’язані з подіями становлення УНР, визвольних рухів на західноукраїнських земля, з діяльністю УПА та навіть щодо відзначення Дня Злуки. Нею вся атрибутика офіційних заходів налаштовується на загальносовєтський орієнтир, роль України у бойових звершеннях замовчується. Нерідко місцеві ради, висловлюючи волю депутатів і перевищуючи свої повноваження, вдаються до незаконних рішень, то порушуючи закон про мови, то проголошуючи «території без НАТО» і т. інш. І за таких обставин у загальноміських заходах, звичайно, беруть участь солдати строкової служби і учні навчальних закладів з профільною військовою освітою.
У порушення існуючих законів, і цього року на День Визволення міста частина військових ліцеїстів, що були вишикувані в шеренги, оточені прапорами партії регіонів, мала біля строїв стрічки та символіку партії регіонів. На різного роду офіційних масових заходах серед масиву полотнищ партії регіонів чи компартії майже непомітними залишаються поодинокі державні прапори. Право Божого благословіння для учасників подій міською владою надається лише духовенству УПЦ, а міські керівники, порушуючи українські закони, публічно висловлюються про виключну канонічність цієї церкви. У ці дні керівники міста з нагоди ювілею в черговий раз відвідали військову частину 3011 Внутрішніх військ Збройних сил України. Як завжди, у заході взяла участь лише духовна особа УПЦ. Всі промови під час урочистості виголошувалися російською мовою. Керівництво міста закликало воїнів захищати якусь анонімну «родіну», не згадуючи імені України. Такий російськомовний антураж у колі співвітчизників має особливо пародійний вигляд, якщо порівняти україномовні вправи міського керівництва на різного роду заходах, у разі присутності на них європейських представників.
Викладене вище свідчить про те, що сьогодні причиною відсутності системи патріотичного виховання молоді і молодого захисника Вітчизни, як чинника, який би зміцнював Воєнну організацію і сектор безпеки України, є партійні намагання впливати на нього на всіх рівнях, у тому числі і на регіональному.
Для того, щоби Воєнна організація держави, як сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз (Закон України «Про основи національної безпеки України») і сектор безпеки України існували і розвивалися рівновіддалено від партідеологій і партійного впливу, зменшували загрози національним інтересам і національній безпеці України, з метою створення загальнонаціональної системи патріотичного виховання молоді і молодого захисника Вітчизни як чинника, що зміцнює державну політику з питань національної безпеки, та спираючись на викладене вище, -

ПРОПОНУЄМО:
  • Доручити профільним комітетам Верховної Ради України розробку та розглянути зміни і уточнення до законодавства, що регламентує діяльність Воєнної організації та сектору безпеки України, якими зобов’язати суб’єкти забезпечення національної безпеки, зокрема, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Збройні Сили України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України, у межах їхніх повноважень і відповідальності створити умови, які б не допускали дій партійного впливу (або таких, що можна так розуміти) щодо представників Воєнної організації і сектору безпеки України, та розглядати такі випадки як виникнення загрози національній безпеці України.


  • Верховній Раді України організувати загальнонаціональний процес розробки й затвердження на законодавчому рівні Загальнодержавної системи патріотичного виховання молоді і, зокрема, молодого захисника Вітчизни, гарантованої від партійно-ідеологічного впливу на всіх рівнях, починаючи з найнижчого (село, район, місто…), і яка зміцнювала б державну політику з питань національної безпеки.




Народний депутат України 1-го скликання,
член Спілки офіцерів України
Микола КОРОБКО

Голова Криворізької організації СОУ
полковник Петро ЛИСЕНКО




Категорія: ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО | Переглядів: 476 | Додав: zampolit | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Календар

«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту