Серед тих, хто чи найбільше переймається проблемами церкви Пресвятої
Покрови Божої Матері, – козаки Інгульської паланки Війська Запорозького
Низового Українського Козацтва на чолі з отаманом Валерієм Боцманенком,
у яких отець Миколай є капеланом. Це завдяки їхній турботі, їхнім дужим
і майстровитим рукам вдалося побудувати дзвіницю і ледве не щороку
підремонтовується церковний дах, який вже давно треба повністю
перекрити, виконуються й інші нагальні роботи, чого зробити самотужки
священик не в змозі.
