НАДАЮ СВОЇ ПОЯСНЕННЯ (АБО СВІДЧЕННЯ)Носію суверенітету і єдиному джерелу влади в
Україні - народу, який здійснює владу безпосередньо і через органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, ПРО
ВЧИНЕНІ МНОЮ ТА ІНШИМИ УКРАЇНСЬКИМИ ГРОМАДЯНАМИ КРИВОГО РОГУ ДІЇ ЩОДО
НЕДОПУЩЕННЯ ШТУЧНОГО СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ЗМІНИ СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЯК ДЕРЖАВНОЇ У МІСТІ КРИВИЙ РІГ МІСЬКИМ ГОЛОВОЮ КРИВОГО РОГУ ПІД ЧАС
ЙОГО ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ.
"...якби
перед учасниками цієї акції стояло завдання взяти штурмом Верховну
Раду, то можна не сумніватись, що воно було б виконане. Очевидно, що
такої цілі учасники мітингу перед собою не ставили..."
"...Є нагальна потреба об’єднання всіх, хто вважає себе українцями і хто прагне для себе та своїх дітей кращого життя. А це 46 мільйонів громадян. Тому перший для нас висновок – має бути сформована, і вона буде сформована, загальнонаціональна політична сила. Ніяка не партія і не політична структура однієї або двох областей, регіонів. Бо ситуація економічна і політична просто змушує до цього тих, хто ще донедавна вагався до об’єднання. Навіть ті, хто раніше бачив себе лише вождем, починають розуміти це, і тепер мусять себе позиціонувати нарівні зі звичайними членами громадських організацій..."
"...Перший світоглядний висновок, який ми зробили і будемо обстоювати завжди, – це усвідомлення необхідності демонтажу совкової антиукраїнської системи, яка все ще панує в нашій державі. Починаючи від репресивних правоохоронних органів до чиновників і корупції, які є реальним уособленням радянської, паразитуючої, антиукраїнської системи. Наш патріотизм – це конкретна дія проти совкової антиукраїнської спадщини. Те, що вона є антиукраїнською, кожен громадянин відчуває щодня..."
Україна - основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде "Великої Росії". Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. "Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна", проголосив свого часу віце-спікер російської Держдуми. "Росія наступатиме доти, доки її не зупинять", - проголосив радник президента Росії Дугін.
Мне 31 год. Я не смогу жить по другому. Мой прадед тогда, в 1945 году, когда отказался стрелять в своих, примирился. Они давно примирились. Мы же ненавидим друг друга. Моё наследство – это медали. Все мои деды и прадеды воевали и многие погибли. Сегодня для меня – день Победы. Я каждому вырву глаза, если кто посмеет хаять память моих предков, но я также каждому вырву язык, если кто посмеет плевать на мою страну. Для меня Бандера – герой. Голодомор и 70 дет совка – это геноцид. Украина – независимое государство. Мразь -, которая сегодня руководит моей страной, будет низвергнута. По другому я жить не умею. Так меня воспитала советсткая система. -погибнуть ради своей земли. Но тепер моя Родина это Украина. Это я говорю, как пионэр... Слава Україні...
За Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської владі вони були... Їде переможець війни на парад в німецькому мерседесі, і в нього георгіївська стрічка тріпочеться... Самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового...
Щоб будувати
європейську Україну, треба багатіти не лише грішми, а справжніми,
нетлінними
цінностями, серед яких – знання та пам'ять про події, значимі в історії
народу.
Особливе місце тут займає багатовіковий повчальний досвід української
військової історії, який необхідно використовувати для активізації,
відродження національної свідомости нації, формування національної
політичної та військової еліти, здатної гідно служити своїй країні.
Для Соборної
Держави необхідні соборні історія та мислення.
Те,
що
відкривається, коли вперше переглядаєш карту голосування «проти
всіх» у другому турі президентських виборів 2010 року , я б назвав
просто: «лінія Ющенка». Саме «лінія Ющенка» – як технічно досконалі на
момент початку Другої світової війни смуги фортифікаційних укріплень:
«лінія Маннергейма» у Фінляндії, «лінія Мажіно» у Франції, ще декілька,
не менш потужних, але значно менш відомих.
Єдина, але дуже
важлива відмінність «лінії Ющенка» від вищеназваних полягає в тому, що
це не лінія оборони - це лінія наступу...
Здивував також
величезний графіті-напис на бетонній стіні міського ринку
«Слава Україні! Смерть ворогам!», жодним чином не заплямований і не
перекреслений, який, схоже, вже давно там знаходився, судячи з трішки
вицвілих літер. У Львові більшість таких написів часто перекресленні,
іронічно «виправленні», часто - з сороміцьким аспектом.
"...якби
перед учасниками цієї акції стояло завдання взяти штурмом Верховну
Раду, то можна не сумніватись, що воно було б виконане. Очевидно, що
такої цілі учасники мітингу перед собою не ставили..." 
"...Є нагальна потреба об’єднання всіх, хто вважає себе українцями і хто прагне для себе та своїх дітей кращого життя. А це 46 мільйонів громадян. Тому перший для нас висновок – має бути сформована, і вона буде сформована, загальнонаціональна політична сила. Ніяка не партія і не політична структура однієї або двох областей, регіонів. Бо ситуація економічна і політична просто змушує до цього тих, хто ще донедавна вагався до об’єднання. Навіть ті, хто раніше бачив себе лише вождем, починають розуміти це, і тепер мусять себе позиціонувати нарівні зі звичайними членами громадських організацій..."
Україна - основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде "Великої Росії". Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. "Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна", проголосив свого часу віце-спікер російської Держдуми.
Мне 31 год. Я не смогу жить по другому. Мой прадед тогда, в 1945 году, когда отказался стрелять в своих, примирился. Они давно примирились. Мы же ненавидим друг друга. Моё наследство – это медали. Все мои деды и прадеды воевали и многие погибли. Сегодня для меня – день Победы. Я каждому вырву глаза, если кто посмеет хаять память моих предков, но я также каждому вырву язык, если кто посмеет плевать на мою страну. Для меня Бандера – герой. Голодомор и 70 дет совка – это геноцид. Украина – независимое государство. Мразь -, которая сегодня руководит моей страной, будет низвергнута. По другому я жить не умею. Так меня воспитала советсткая система. -погибнуть ради своей земли. Но тепер моя Родина это Украина. Это я говорю, как пионэр... Слава Україні...
За Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської владі вони були... Їде переможець війни на парад в німецькому мерседесі, і в нього георгіївська стрічка тріпочеться... Самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового...
Нам є чим
пишатися в нашій
минувшині!
Здивував також
величезний графіті-напис на бетонній стіні міського ринку
«Слава Україні! Смерть ворогам!», жодним чином не заплямований і не
перекреслений, який, схоже, вже давно там знаходився, судячи з трішки
вицвілих літер. У Львові більшість таких написів часто перекресленні,
іронічно «виправленні», часто - з сороміцьким аспектом.