Щоб будувати
європейську Україну, треба багатіти не лише грішми, а справжніми,
нетлінними
цінностями, серед яких – знання та пам'ять про події, значимі в історії
народу.
Особливе місце тут займає багатовіковий повчальний досвід української
військової історії, який необхідно використовувати для активізації,
відродження національної свідомости нації, формування національної
політичної та військової еліти, здатної гідно служити своїй країні.
Для Соборної
Держави необхідні соборні історія та мислення.
Те,
що
відкривається, коли вперше переглядаєш карту голосування «проти
всіх» у другому турі президентських виборів 2010 року , я б назвав
просто: «лінія Ющенка». Саме «лінія Ющенка» – як технічно досконалі на
момент початку Другої світової війни смуги фортифікаційних укріплень:
«лінія Маннергейма» у Фінляндії, «лінія Мажіно» у Франції, ще декілька,
не менш потужних, але значно менш відомих.
Єдина, але дуже
важлива відмінність «лінії Ющенка» від вищеназваних полягає в тому, що
це не лінія оборони - це лінія наступу...
Здивував також
величезний графіті-напис на бетонній стіні міського ринку
«Слава Україні! Смерть ворогам!», жодним чином не заплямований і не
перекреслений, який, схоже, вже давно там знаходився, судячи з трішки
вицвілих літер. У Львові більшість таких написів часто перекресленні,
іронічно «виправленні», часто - з сороміцьким аспектом.
Попри все, Єхануров підтримав призначення другого уряду Тимошенко,
причому його депутатський голос став вирішальним. Сам Єхануров став у
цьому уряді міністром оборони, і вже скоро гучно побив горщики з
прем’єркою, різко критикуючи її економічну політику. Тимошенко знову
домоглася відставки Єханурова руками Ради – за звинуваченнями в
корупції.
Тези виступу народного депутата України, члена Парламентської Асамблеї Ради Європи Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА, які були оприлюднені на засіданні Комітету з політичних питань і Комітету з юридичних питань і прав людини ПАРЄ та міжнародній конференції «Майбутнє прав людини і демократії в Європі роль Ради Європи» 10-11 вересня 2009 року в Парижі/
А те, кто слаб, Живут из запоя в запой, Кричат: «Нам не дали петь!», Кричат: «Попробуй тут спой!» Из песни В. Цоя «Попробуй спеть вместе со мной»
Шоу межгосударственной газовой войны на мгновение отвлекло граждан от мыслей о том, как быть со своим бестолковым государством, которое выжимало из них соки под конец прошлого года и продолжает делать это дальше. Проценты по кредитам выросли, количество долгов по кредитам увеличивается, депозиты гражданам не возвращают, промышленные предприятия находятся в простое, тысячи людей уже оказались без работы, бизнес многих предпринимателей терпит крах, банковская система постепенно движется к коллапсу, а государственные лидеры обвиняют друг друга в преступлениях, перекладывая ответственность. Продолжают свои действия манифестанты, расшатывая автомобильными акциями протеста систему власти в попытках возыметь на нее влияние. Их минимальные успехи символизируют собой ....
Григоренко Петро Григорович (16.10.1907-21.02.1987) - громадський та військовий діяч, генерал-майор, народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Служив у Червоній армії, учасник боїв на ріці Халхин-Гол (1939), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941-1945 роках. З 1945 викладач Військової академії імені Фрунзе (Москва). У 1961 виступив з критикою сталінізму та політики М.Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії. У 1964-1965 і 1969-1971 роках зазнавав переслідувань, перебував на примусовому психіатричному лікуванні, неодноразово заарештовувався, не мав ніякої роботи. У травні 1976 року став членом-засновником московської Гельсинської групи за дотримання прав людини. Через свого близького товариша Миколу Руденка сприяв утворенню 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсинської групи....
ЗНАЄТЕ БАЙКУ КРИЛОВА ПРО ВОВКА І ЯГНЯ? - ТО ПОСЛУХАЙТЕ
З ФАШИСТАМИ ПРОТИ КОМУНІСТІВ?
Таку проблему взявся роздлубати в московському журналі “Оґоньок” від 15 травня 2008 року журналіст Єфім Барбан. Не часто можна знайти в російській пресі публікації про участь росіян в ІІ Світовій війні по стороні Гітлерівської Німеччини. Загалом дещо відомо тільки про армію Андрея Власова - Русскую Освободітєльную Армію (РОА). А справді вже осіннью 1942 року в німецькій армії служило понад мільйон русскіх, а в 1944 році понад два мільйони русскіх носило німецькі мундири. Пише Є.Барбан. Він називає.......
Нам є чим
пишатися в нашій
минувшині!
Здивував також
величезний графіті-напис на бетонній стіні міського ринку
«Слава Україні! Смерть ворогам!», жодним чином не заплямований і не
перекреслений, який, схоже, вже давно там знаходився, судячи з трішки
вицвілих літер. У Львові більшість таких написів часто перекресленні,
іронічно «виправленні», часто - з сороміцьким аспектом.
Тези виступу народного депутата України, члена Парламентської Асамблеї Ради Європи Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА, які були оприлюднені на засіданні Комітету з політичних питань і Комітету з юридичних питань і прав людини ПАРЄ та міжнародній конференції «Майбутнє прав людини і демократії в Європі роль Ради Європи» 10-11 вересня 2009 року в Парижі/
Стаття Міністра оборони України Ю.І.Єханурова